Блог вчителя історії Охорзіної Ольги Володимирівни

Посвята в козачата в Жуковецькій ЗОШ І-ІІ ступенів

Ведуча 1.У літописі українських земель є славний період козаччини, який тривав майже 300 років. Козацтво стало організованою військовою силою, яка боронила наші землі від нападів турків і татар, а також від польських та московських колонізаторів, а також від розбрату між українськими магнатами. Козаки були сміливими, дисциплінованими, витривалими, гордими і вільними людьми.

Ведуча 2.Вважають, що слово козак походить від слова "коза”.Козаки були спритні, як кози, вдягалися в казячі кожухи. Можливо, слово "кайзак” , що означає "вільний чоловік”. В запорозьких козаків було 265 островів. Найбільший острів називався Січ. Там козаки жили постійно; вчилися військової справи, готувалися до воєнних походів.

Ведуча 1. Посередині Січі стояла церква Святої Покрови знадвору дуже скромна, а всередині повна золота і срібла. Частину своєї здобичі призначали на церкву і купували щороку нові ікони. Січчю командував кошовий, його всі називали батьком. До військової старшини належали ще військовий суддя і писар.

Ведуча 2. Козаки мали свої звичаї. Хто хотів стати козаком, мусив наперед служити 3 роки у старшого козака. Коли навчався від того козака орудувати зброєю й набував спритності у битвах, ставав справжнім козаком і діставав зброю: рушницю, спис, луки і стріли.

Ведуча 1. Козаки одягалися просто: в грубу сорочку в довгий плащ без рукавів. За широким поясом носили пістолі і люльки, через плече носили торбинку з харчами, а до пояса на ремінець прив’язували ще й порохівницю з порохом. Голови голили… Та ще й таку моду мали: чуприну носили, та таку, що на вухо намотували.